Кваліфікаційна характеристика - це перелік основних вимог до професій­них якостей, знань і вмінь фахівця, необхідних для успішного виконання про­фесійних обов’язків.

Методичний компонент його кваліфікаційної характеристики включає вимоги до теоретичної і до практичної підготовки вчителя іноземної мови.

Основні вимоги до теоретичної підготовки Вчитель іноземної мови повинен знати і розуміти:

♦        основні етапи розвитку методики навчання іноземних мов;

♦        основи теорії формування комунікативної компетенції учнів, яка склада­ється з:

мовленнєвої компетенції; мовної (лінгвістичної) компетенції; соціокультурної компетенції; соціолінгвістичної компетенції; країнознавчої компетенції; навчальної компетенції; стратегічної компетенції; дискурсивної компетенції тощо.

Основні вимоги до практичної підготовки Вчитель іноземної мови повинен уміти реалізовувати:

♦        комунікативно-навчальну функцію, яка складається з інформаційного, мотиваційно-стимулюючого і контрольно-коригуючого компонентів, тобто кваліфіковано застосовувати сучасні принципи, методи, прийоми і засоби навчання іншомовного спілкування:

♦        виховну функцію, тобто вирішувати завдання морального, культурно- естетичного, трудового виховання учнів засобами іноземної мови з урахуванням особливостей ступеня навчання;

♦        розвиваючу функцію, тобто прогнозувати шляхи формування і розвитку інтелектуальної та емоційної сфер особистості учня, його пізнавальні їх і розумових здібностей у процесі оволодіння іншомовним мовленням:

♦        освітню функцію, тобто допомагати учням в оволодінні уміннями вчи­тися, розширювати свій світогляд, пізнавати себе та іншу систему понять, через яку можуть усвідомлюватися інші явища.

Крім основних чотирьох вищезазначених функцій, учитель має бути здат­ним здійснювати:

♦        гностичну функцію, тобто аналізувати свою професійну діяльність і нав­чальну діяльність учнів, добирати підручники та посібники, прогнозу­вати труднощі засвоєння учнями мовного і мовленнєвого матеріалу, а також оволодіння мовленнєвою діяльністю, вивчати та узагальнювати досвід інших вчителів у галузі навчання іноземних мов;

♦        конструктивно-плануючу функцію, тобто планувати і творчо конструю­вати навчально-виховний процес у цілому і процес навчання конкретного матеріалу з урахуванням особливостей ступеня навчання; планувати нав- чально-комунікативну діяльність учнів на уроці та в позакласній роботі; здійснювати у комплексі різні види індивідуалізації навчання іноземної мови: мотивуючий, регулюючий, розвиваючий, формуючий;

♦        організаторську функцію (в органічному зв’язку з гностичною та кон- структивно-плануючою функціями), тобто реалізовувати плани (поуроч­ні. серії уроків, позакласних заходів) з урахуванням особливостей ступеня навчання; творчо розв’язувати методичні завдання у процесі навчання і виховання з урахуванням провідних характеристик учнів певного навчального закладу, вносити до планів методично правильні корективи з метою досягнення бажаного результату, виходячи з цілей навчання іноземної мови в конкретному типі навчального закладу^[2].

Для успішного виконання вищезазначених функцій учитель має насамперед оволодіти курсом методики навчання іноземних мов.